У Тернополі з'явилася книга-бандура

 

Унікальну книгу у вигляді бандури створили у Тернополі. У такий "музичний інструмент" працівники Тернопільської бібліотеки № 4 для дорослих помістили поезію Кобзаря. Свій оригінальний Артбук "На струнах душі Кобзаря" присвятили 200-річчю з дня народження великого поета, повідомляє "Газета по-українськи".

  Грати на цьому незвичайному музичному інструменті не зможе ніхто. Він не має справжніх струн, виготовлений з фанери і бамбука. А ось заглянути в його середину дуже просто. У Артбук з розмірами 64 на 41 см є не тільки вірші Тараса Шевченка, але і його вишитий портрет, портрет з кавової гущі і ще багато цікавого.

Документальний фільм "Шевченко. 200 років самотності"

У неділю, 9 березня, об 11:00 на телеканалі "Інтер" відбудеться прем'єра документального фільму власного виробництва "Шевченко. 200 років самотності", приуроченого до 200-річчя з дня народження великого поета.
Ведучі проекту - Ганна Гомонай та Сергій Дорофєєв.
Всі документальні фільми, які раніше знімалися про Тараса Шевченка, зводилися до перерахування

На Майдані відсвяткують 200-річчя Шевченка

 У перший тиждень березня митці Майдану відзначать 200-річчя Кобзаря. З 1 по 7 березня до 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка відбудеться революційно-екстремальний пленер «НА БАРИКАДАХ», а виставка робіт відбудеться 7 березня.

Тема пленеру - Послання Тарасу Шевченку від «І мертвих, і живих, і ненароджених земляків твоїх».

Організаторами проекту виступила Мистецька Сотня Євромайдану.

Умови мистецького пленеру:

1. Розробка концепцій творів та запрошення учасників відбувається від сьогодні. Для цього всіх охочих просимо присилати коротку інформацію про себе та приклади робіт. Якщо бажаєте привезти вже існуючі роботи на тематичну виставку до пленеру – просимо ласкаво.

2. Просимо зголошуватися художників до 27-го лютого. Мистецька сотня може організувати приїзд і поселення, якщо є потреба.

3. Сам пленер буде відбуватися в Українському Домі, на Майдані, на барикадах, але з базою на теренах Мистецької сотні – в Укрдомі.

4. Термін проведення пленеру з 1 по 7 березня. Вернісаж – 7-го березня.

5. Обов'язковою умовою участі є виконання тематичної роботи на заґрунтованому полотні розміром 1х1 метр. Ця робота залишається в розпорядженні організаторів. Інші роботи – на розсуд авторів.

6. Основною технікою і матеріалом є полотно та кольоровий акрил. Матеріали надаються організаторами (окремі побажання обговорюються)

7. Питання та інформацію просимо надсилати на скриньку plener.shevchenko@gmail.com

Форма реєстрації для учасників: https://docs.google.com/forms/d/1Op-yKdqY3_I--e8SIog0TB2n9Fqodl6nQvLGcdN1uNo/viewform

Джерело: День

В ефірі Першого Національного звучатимуть безсмертні твори Тараса Шевченка

З 24 лютого в ефірі Першого Національного звучатимуть безсмертні твори видатного українського поета і громадського діяча Тараса Шевченка. До 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря телеканал запустить цикл програм "Світ поезії. Тарас Шевченко".

В ефірі Першого прозвучать вірші "Тополя", "Юродивий", "Сова", "Думка", "Розрита могила", "Тече вода в синє море", поема "Сон" та інші твори Тараса Шевченка.

Твори поета читатимуть народні та заслужені артисти Лариса Хоролець, Степан Олексенко, Яків Сиротенко, Анатолій Паламаренко, Віталій Розтальний, Павло Громовенко та інші.

Долучайтеся до прекрасного світу Шевченкової творчості – дивіться проект " Світ поезії. Тарас Шевченко" на Першому Національному.

Стежками Шевченкової долі...

Палац Енгельгардтів

У Будищі, в оточені затишного парку, стоїть садибний будинок Василя Енгельгардта. Тут Тарас Шевченко працював козачком. «В должности козачка он втихомолку срисовывал украденным у конторщика карандашом картины суздальской школы, украшавшие панские покои». Малювання було чи не єдиною світлою плямою у рабському житті кріпака-козачка.

Шевченко живе у спогадах дніпрових лоцманів

Дуб на згадку

  На лівому березі Дніпропетровська, на початку парку Воронцова, поряд із трасою, височіє унікальний дуб. Цього, нині закутого в асфальт, двометрового в обхваті велетня посадив саме Тарас Шевченко.
  Коли поет літом 1840 року мандрував цими краями, він побував у багатьох місцях: на Приоріллі, Верходніпровщині, Нікопольщині, у селі Нікольське, Покровське, Капулівці. Заїхав Кобзар і до Катеринослава. І одного дня у нинішньому Воронцовському парку на загадку про подорож посадив молоде деревце.

Верба Тараса Шевченка розростеться у 16-ти країнах світу

 Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР) в рамках заходів із відзначення 200- річчя від дня народження Тараса Шевченка оголошує акцію «Тарасова верба».
 Метою акції є висадка пагінців-нащадків Шевченкової верби в місцях поселення української діаспори по всьому світу, повідомляє VIDIA. "Відомо, що в 1961 році в соту річницю перепоховання Кобзаря в Каневі українськими письменниками було привезено з Казахстану й урочисто висаджено в Стрийському парку Львова

Ювілейна медаль

Розроблено та виготовлено Ювілейну 

медаль УВКР "200 років з Дня народження

 Т.Г. Шевченка"

Перше урочисте вручення медалей відбудеться на початку березня цього року  в Каневі на Чернечій горі після закінчення Міжнародної науково-практичної  конференції УВКР  «Тарас Шевченко – в Україні та діаспорі. До 200- річчя від дня народження» та завершення парламентських слухань , що заплановані 5 березня у приміщенні Верховної Ради.

Український Мойсей, який не дійшов до "землі обітованної"

Цікавим є той факт, що похорон Шевченка вiдбувався саме в тi днi, коли цар «дарував» крiпакам волю. З часу перепоховання поета на Чернечiй горi слова Шевченко i Канiв в уявi мiльйонiв людей стали нерозривними. Але Росiйська iмперiя не визнавала нацiональних святинь народiв, якi входили до її складу. Убогiсть i занедбанiсть Тарасової могили западали в очi кожному i смутком лягали на душу свідомим українцям. Однак  до цього священного мiсця не заростали травою стежки. Влiтку 1882 року росiйський письменник М.С.Лєсков, завiтавши в Канiв, писав: «Могилу вiдвiдують постiйно, i те, що вона дуже обсипалась, сталося саме тому, що її не забуто...». Упродовж десятиліть могила не мала навіть сходів. Люди, які приходили, забиралися на Чернечу гору із величезними зусиллям. Маловідомим фактом є те, що перші сходи на гору побудовано за розпорядженням Симона Петлюри. 

Зміст блогу

Конкурс малюнків

    

Ілюстрація до твору Т. Шевченка "Тече вода з-під явора"

 Робота учениці 3 класу Дацків Світлани 

                                  Ілюстрація  Т. Шевченка до твору Г. Квітки-Основ'яненка "Знахар"
                                                           Робота учениці 6 класу Приходько Лілії

                                                                        
                                                 Витинанка до твору Т. Шевченка "Бандуристе, орле сизий..."
                                                          Робота учениці 11-Б класу Ростоцької Тетяни

Конкурс!

До 200-річчя від дня народження великого сина України, Кобзаря і Пророка нації Тараса Григоровича Шевченка у Підкамінській ЗОШ I-III ст. оголошуються конкурси у таких номінаціях:

 

1. Краща шкільна стінгазета “ Апостол правди і науки”.

2. Кращий малюнок на тему: “Мальовнича Україна

Т. Шевченка”.

3. Авторська поезія “ Гомоніла Україна”.

4. Есе (твір) “ В сім'ї вольній, новій”,

“ Гортаючи сторінки “ Кобзаря””,

“ Я і Шевченко”,

“ Шевченко і сучасність”,

“ Шевченко у моєму житті”,

“ Україна очима Шевченка”,

“ Шевченко і ти” .

5. “Наша дума, наша пісня...” (конкурс пісень на слова Т. Шевченка)

6. “ Мистецькі паралелі” (конкурс проектів для учнів 8-11 класів).

7. “ Незабутній Шевченко” (конкурс на кращий буклет (БУКЛЕТ - рекламне чи дитяче видання або путівник на одному аркуші, який складається паралельними згинами й не потребує розрізування під час читання). 
 

8. “ Душа поетова святая” (кращий декламатор поезій Т. Шевченка).

                                                                                                                   Оргкомітет

Літературне відлуння

М. Вінграновський

Шевченко

Де сон, де син, де тисячі синів 

Сплять тисячними снами й переснами –

Не спить один там Сон з усіх тих мертвих снів, 

І Син один не спить між тими несинами. 

Завтра на урок!

Учні про Кобзаря

                                                       Я і Шевченко

Щоразу, беручи "Кобзар", я захоплююся поезією Шевченка. Гортаю сторінки – і переді мною постає життя українського народу з його звичаями, побутом. Прості рядки  поезії пояснюють так багато незрозумілого, дивовижного! Найменші, найпростіші твори відкривають переді мною світ минулого. І, порівнюючи це з теперішнім, я розумію, що Шевченко був особливою людиною, людиною-пророком, яка звертається до всіх поколінь: "Учітеся, брати мої! Думайте, читайте, і чужому научайтесь, – свого не цурайтесь."  
  На мою думку,  твори Кобзаря неможливо порівняти ні з чим. А одним із найвідоміших і найпатріотичніших серед поезій Шевченка є "Заповіт", у якому поет відображає і любов до України, і силу волі, і твердість своїх переконань.
  Тарас Шевченко рано втратив батьків, довго жив у неволі, був на засланні, але ніколи не здавався,  вірив, що майбутнє буде кращим, що наступні покоління будуть жити вільно, матимуть право на чисте українське слово:
              І мене в сім'ї великій, 
              В сім'ї вольній, новій,
              Не забудьте пом'янути 
              Незлим тихим словом!

Я думаю, що його мрія здійснилася. Ми пам'ятаємо тебе, Тарасе!

              Учениця 7-Б класу 
             Думінська Світлана

                                           Неповторний Тарас

Тарасе, рідний наш поете,
Тобою славиться земля.
І ми про тебе пам'ятаєм,
Непосидюча дітвора.

Твої вірші – для нас основа, 
Твої вірші – для нас бальзам.
У них вчимось любити мову,
Вони молитвою є нам.

Ти вчиш також любить природу
І рідне слово шанувать, 
Щоб бути гідним для народу,
Науки різні пізнавать.

Хто ж міг так описати вроду
Калини, що схилилась до води?
Хто ж нашу неньку Україну 
Міг оспівати так, як ти?

Вірші твої – наш заповіт,
Ніхто їх не забуде,
І хоч пройшло багато літ,
Він завжди з нами буде!                              
           Миськів Оленка, 
           учениця 7-А класу  

                                                       Акровірш

Знають дорослі, і діти вивчають,
А навіть на різних мовах співають
Про Україну, її майбутнє,
Оксану й дитинство своє незабутнє,
В нього й картини також чудові,
І доля всміхнулася кріпакові,
Тому лунає на увесь  світ Тараса Шевченка  ....... .

     Бакай Лілія,
     учениця 5-Б класу 


 

 *                        *                            *

Тепле сонечко збудило землю

І за руку привело весну.

Оченята-проліски у неї,

Я за це її люблю.

Ще за те, що народила нам Шевченка –

Всім відомого поета-солов’я.

Про садок вишневий коло хати

Знаєш ти і знаю я.

На вкраїнській рідній мові

Про степи, лани заговорив.

Ці слова були душевно-чисті —

Ними душу воскресив .

Душу неньки нашої Вкраїни,

Серце кожної людини пробудив.

Нині, коли дзвони і Майдан,

Встань, поете,

Дуже прошу, встань.

Ти заглянь піснями

Кожному у серце,

Враз воно стривожиться,

Заб’ється

І захоче миру...

Хоч і кликав ти

Гострить сокиру,

Двадцять перший рік уже надворі,

І від воєн світ уже стомився.

Ворожнечі, всім смертям ми скажем : ні!!!

 

Це ж Христос недавно народився!

Це жорстоко – кров на барикадах,

Син загине, то помре і мати,

Дуже страшно, коли трощать і вбивають,

На священиків, на Бога не зважають!

Великодній піст настане швидко;

Всі з Шевченком підем на молитву.

І хоча я ще маленька,

Помолюсь за Україну-неньку.

Ти ж моя вкраїнська рідна мово,

Прийми це дитяче, щире слово...

Тепле сонечко збудило землю,

Поки що я ще іду до школи;

А вони, герої-українці,

Не побачать сонця вже ніколи...

Баран Марічка, 5-б клас

*                                       *                                *

Усюди був героєм слова:
Серед кріпацтва, вояків...
Його правдиві гадки, мова
Пихатих били дам, панів.

                                                   Долав страждання та зневагу,
                                                   Долав чужий та власний біль.
                                                   Віддав він правді перевагу:
                                                   Брехні на рану сипав сіль.

Хто з нас не знає Кобзаря?
Хіба що ті, хто владу має!
Зійшла Тарасова зоря,
Нехай це кожен відчуває!
*                                 *                         *
Люблю Тарасову Вкраїну – 
Вінцем покриту Україну, 
В якій я виросла й росту,
В якій здебільшого мовчу...

                                                       Чому мовчу? Тому, що дико 
                                                  В ягняті бачить вовче лико.
                                                  Тому, що волю дали слову
                                                  Та діл нема – не бачу знову...

А ще мовчу тому, що право
На жаль, я маю лиш на право...
Закони видані цікаво,
Тому живем за ними мляво.

 А справедливість, де вона!?
 У кобзі порвана струна?
Вже вкотре наш народ встає –
Проти панів тих повстає! 
Й слова пророчі Кобзаря 
До наших душ цитую я:

"Думи мої, думи мої, 
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?.."

Та окрім суму та печалі
Рядки Тарасові й надалі 
Вселяють віру та любов,
Бо в нас Тарасова є кров!

                               "Борітеся – поборете:
                                  Вам Бог помагає;
                                  За вас сила, за вас воля, 
                                  І правда святая!"

   Юлія Воляник, учениця 10 класу 
                                             

                                                       Я і Шевченко 

   У кожного свідомого українця поряд із Біблією лежить «Кобзар». Він не просто лежить, його перечитують, вивчають напам’ять, аналізують, обдумують кожне слово.

Ще не так давно я не розуміла справжньої геніальності творів Тараса Шевченка. Соромно визнавати, але це правда: я не любила читати Шевченкових віршів. Та зараз усе змінилося. Взяти до рук “Кобзар” примусила мама, адже зовсім близько ЗНО, а Шевченко включений у програму.

   Вивчення творчості Шевченка я почала з ознайомлення з біографією. Шукала якоїсь нової, можливо, раніше не відомої інформації, і до рук випадково потрапила книга Зайцева про життєвий шлях письменника. І вже з перших сторінок книга зацікавила, ніби роман. Здавалося, що читаю про вигадані події, адже важко повірити, що дійсно в Тараса Григоровича було настільки важке, непередбачуване, але разом з тим  цікаве,  захоплююче життя.

  Тарас не був ідеальним: як і кожна людина, мав свої плюси і мінуси. В такій бурі життя важко  бути праведником. Але, незважаючи на злі жарти долі та заборони царів, Шевченко кохав рідну Батьківщину, вважав її найбільшим скарбом, щиро переживав за людей, за майбутнє своєї України. Крик душі, загубленої на чужині, він виливав у віршах, поемах. Тож, гортаючи сторінки «Кобзаря», ми бачимо сльози поета, викликані переживаннями за долю України. Ще є неприхована ненависть до «москалів», як називає їх і Шевченко. Не лише до царя, а до всіх тих, хто йому служить:

"Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі – чужі люде,

Роблять лихо з вами."

 Слова з поеми "Катерина"  ще раз підтверджують цю неприязнь. Думаю, його можна зрозуміти, адже російські царі стільки горя принесли Україні!

  Не розумію, чому я раніше не помічала, що  вірші Шевченка написані легкою, доступною всім мовою і разом з тим  є високопоетичними. Думаю, що з упевненістю «Кобзар» можна назвати своєрідним підсумком та вершиною духовних принципів українців. У ньому переплітаються, мов нитки на полотні, минуле і сучасне, віра в предків, їх мудрість та думки сучасників...

  Чи можна назвати Шевченка поетом минулого чи поетом сучасності? Ні! Його поезії не підвладні часові. Він той, хто вів народ тоді, веде зараз і вестиме завжди.

Сподіваюсь, що я остання, хто не цінував творчості великого Кобзаря, українського генія, пророка. Адже весь світ знає це величне ім’я, люди захоплюються, чаруються ним. І я впевнена, що популярність Т. Шевченка зростатиме, бо просто неможливо не захоплюватись талантом такої великої людини! І давайте всі разом згадаємо пророчі слова великого Кобзаря:

  Борітеся – поборете:
  Вам Бог помагає;
  За вас сила, за вас воля, 
  І правда святая!

            Віталія Цюман, учениця 11-Б  класу

У